Фотопапір

Фотопапір розрізняються за ступенем контрастності, за характером поверхні, по чутливості, за товщиною підкладки (тонкий папір або картон) і її кольору (біла, кремова та ін.) Товщина і колір підкладки істотного значення не мають.
Залежно від того, як фотопаперу передають на відбитку ступінь контрастності, отриману на негативі, вони поділяються на три групи:

а) м’які папери – № 1,
б) нормальні папери – № 2 та № 3,
в) контрастні – № 4 та № 5 і особливо контрастні папери – № 6 і № 7.

Друкування з одного й того ж негативу на різних за контрастності паперах дає наступні результати. При друку на папері нормальної різниця між самими світлими і самими темними ділянками відбитка залишається приблизно такою ж, як на негативі. При друку на папері контрастною різниця між світлими і темними ділянками відбитка підвищується, а при друці на м’якій папері – знижується в порівнянні з нормальною папером. Слід зазначити, що м’які паперу дозволяють отримати на відбитку найбільшу кількість проміжних (сірих) тонів.
Для отримання правильного по контрастності відбитка необхідно визначити, до якого типу відноситься кожен негатив за ступенем контрастності, і залежно від цього підібрати потрібний сорт паперу. Як правило, з дуже контрастних негативів слід друкувати на м’якому папері, з нормальних негативів – на нормальній папері, а з малоконтрастних негативів – на контрастною папері.
Таблиця 13 допомагає визначити тип негативу по контрастності при розгляданні його на просвіт. Однак при оцінці контрастності негативу на око легко помилитися. Краще за все підібрати папір до негативу за допомогою проби, що описана нижче.
Особливо контрастні паперу для друку звичайних знімків з натури майже не використовуються. Вони застосовуються: для друкування при перезйомці креслень і малюнків, де потрібно отримати тільки чорні лінії на білому фойє.
За характером поверхні фотопаперу поділяються на:

1) глянцеві,
2) матові,
3) з шорсткою поверхнею: дрібнозернисті, грубозернисті, оксамитові, з витисненої поверхнею (сатиновані) та ін

При виборі поверхні фотопаперу слід врахувати, що глянцевий папір здатна давати більш інтенсивний чорний тон, ніж матова. Найбільше почорніння матового паперу завжди буде проводити в порівнянні з найбільшим почорніння глянсового паперу враження не чисто чорного, а кілька сіруватого тони. Зазвичай на глянцевих паперах друкують всі документальні і технічні знімки, особливо якщо важливо передати дрібні деталі зображення. На матових та інших паперах з шорсткою поверхнею друкують портрети, види, тобто всі знімки, в яких передача дрібних подробиць не потрібна. Зернистість негативу при значному збільшенні більше помітна на глянцевих паперах, ніж на паперах з шорсткою поверхнею.
За чутливості папери різняться в залежності від речовин, які входять до складу їх світлочутливого шару. Найбільш чутливі до світла бромосеребряние папери «Унібром». Бромосеребряние папери краще за інших паперів підходять для друку з плівкових негативів; вони однаково придатні для друку контактним способом і для збільшень. Хлоробромо-срібні папери «Бромпортрет» володіють меншою чутливістю, але також використовуються як для контактної, так і для проекційної друку.
Хлоробромосеребряная папір «Контабром» і хлорсеребряного папір «Фотоконт» мають низьку чутливість і тому застосовуються в основному для контактного друку. Ці папери можна обробляти не тільки за світло-червоному або помаранчевому, але і при жовтому світлі.