Негативні матеріали

Негативна плівка являє собою смуги гнучкого тонкого целулоїду, на поверхню якого нанесений шар желатини товщиною від однієї до двох сотих міліметра. У цьому шарі рівномірно розподілені дрібні кристали бромистого срібла.
Світлочутливий шар плівки (емульсія) володіє рядом фотографічних властивостей, які залежать від складу шару і способу його приготування. Фотографічні властивості шару можуть бути змінені в значних межах залежно від умов обробки знятої плівки.
Найважливіші з цих властивостей визначаються для кожної партії плівки; кожної партії плівки з однаковим світлочутливим шаром присвоюється черговий номер емульсії, що і позначається на упаковці плівки, що випускається в продаж.
На упаковці вітчизняних негативних матеріалів, крім розміру плівки та номери емульсії, вказується:
а) світлочутливість плівки (до денного світла),
б) коефіцієнт контрастності плівки,
в) цветочувствітельность плівки,
г) час (у хвилинах), що рекомендується для проявлення плівки в стандартних умовах.
Плівка для знімків розміром 6×9 см, 6×6 см і 4,5 x6 см випускається у вигляді стрічок шириною 6,15 см і довжиною 81,5 см. Стрічки намотані на дерев’яні котушки разом зі смугою щільного паперу, що пофарбована з одного боку в чорний колір і практично непроникна для денного розсіяного світла (але не для прямих сонячних променів). Катушка з плівкою загорнута папір для захисту від світла та вологи. На одній стрічці можна зробити 8 знімків розміром 6х9 см або 12 знімків розміром 6×6 см, або 16 знімків розміром 4,5 х6 см. Кіноплівка для знімків малоформатних камерами випускається відрізками по 1,60 – 1,65 м. Кожна котушка плівки загорнута в станіоль і два шари щільному чорного паперу. На відрізку кіноплівки довжиною 1,60 м поміщається 36 знімків.
Світлочутливість плівок вимірюється перед випуском з фабрики за допомогою спеціальної апаратури в строго однорідних умовах. Існує кілька систем вимірювання та позначення світлочутливості.
Ступінь чутливості плівок позначається в умовних величинах – одиницях або градусах світлочутливості по тій або іншій системі. Світлочутливість вітчизняних плівок з жовтня 1951 позначається в одиницях світлочутливості за системою ГОСТ (Державний загальносоюзний стандарт) замість раніше застосовувалася системи позначень в градусах X і Д (Хертера і Дріффілда). Світлочутливість німецьких плівок позначається в градусах за системою ДІН (Дейча Индустри нормі).
Число одиниць по системі ГОСТ показує, у скільки разів ця плівка чутливіші інший плівки, позначеної по цій же системі. Наприклад, плівка чутливістю в 90 одиниць ГОСТ вдвічі більш чутлива, ніж плівка в 45 одиниць ГОСТ, і вимагатиме при зйомці удвічі меншої кількості освітлення (вдвічі меншою експозиції). Шкала градусів ДІН складена інакше. За цією шкалою кожні 3 / 10 ° ДІН позначають зміна чутливості вдвічі. Так, плівка 21/10 ° ДІН вдвічі більш чутлива, ніж плівка 18/10 ° ДІН, і зажадає вдвічі меншою експозиції.

Світлочутливість плівки змінюється залежно від умов її обробки – від складу проявника, його температури і часу прояви. Світлочутливість вітчизняних плівок в одиницях ГОСТ визначена при прояві їх проявником Н-1 при температурі 20 ° протягом стількох хвилин, скільки вказано на упаковці.
На практиці може знадобитися порівняти чутливості плівок, позначені за різними системами.
Таке порівняння можна зробити тільки приблизно (так як в основу різних систем покладені різні ознаки вимірювання чутливості) і за умови, що кожна плівка буде проявлена так, як вона виявлялася при визначенні се світлочутливості на фабриці (таблиця 6).
Для денних зйомок поза приміщеннями використовуються, як правило, плівки середньої чутливості (45-65 одиниць ГОСТ). Плівки високою і вищої чутливості застосовуються для денних зйомок всередині приміщень при штучному освітленні, а також для зйомок, що вимагають дуже коротких уривків.
Чутливість плівки з часом зберігання знижується. До кінця терміну використання плівки (в середньому через рік після випуску) чутливість, позначена на упаковці, може знизитися у широких плівок у котушках на одну чверть, а у кіноплівок наполовину. При виборі плювки тому чи іншої чутливості слід мати на увазі, що фактична чутливість (в залежності від часу випуску, умови її зберігання і невеликих зміни умов прояви) завжди трохи відрізняється від тієї, яка позначена на упаковці. Ці відхилення невеликі – не більше ніж у півтора два рази – і для більшості зйомок не мають істотного значення.
Контрастність плівок. Знімок повинен передати по можливості правильне уявлення про ті відмінності в яскравості об’єктів зйомки, які видно оком. У деяких випадках може знадобитися зменшити або збільшити на знімку ту різницю в яскравості, яка існує в дійсності.
Різні сорти плівок неоднаково передають різницю в яскравості (контраст). Ця властивість називається ступенем контрастності плівки і виражається коефіцієнтом контрастності. За ступенем контрастності розрізняють м’які, або малоконтрастними, плівки (коефіцієнт контрастності 0,7-0,8), нормальні (коефіцієнт контрастності 0,9-1,15) і контрастні (коефіцієнт контрастності 1,2-1,8).
Якщо ми помістимо поруч два предмети – світлим і темний, – знімемо їх разом на різних за контрастності плівках і порівняємо негативи, проявлені в однакових умовах, то побачимо, що на плівці контрастною різниця між щільністю зображення світлого й темного предметів (контраст) буде значно більшою , ніж на м’якій плівці. Таким чином, зйомка на м’якій плівці дозволяє зменшити на знімку то різниця в яскравості предметів, що існує в дійсності. Зйомка на контрастною плівці дозволяют збільшити цю різницю.
Фотоматеріали, які мають різну ступінь контрастності, передають різну кількість перехідних ступенів від світлих ділянок зображення до темних. Зйомка м’якими плівками дозволяє отримати найбільшу кількість перехідних тонів. При зйомці на контрастних плювка кількість перехідних тонів скорочується: світло-сірі тони наближаються до найбільш світлим, а темно-сірі – до чорних.
Ступінь контрастності плівки може бути змінена а залежності від часу проявлення (певним
проявником, при певній температурі). При короткому прояві контраст будь-який плівки буде невеликий. При збільшенні часу прояви до певної межі контраст буде зростати, а при занадто боргом проявів – знову знижуватися. Ступінь контрастності, позначена на упаковці вітчизняних плівок, визначена при прояві проявником Н-1 при температурі 20 ° С протягом стількох хвилин, скільки вказано на упаковці плівки.
Нормальні плівки, які передають на знімку відмінності в яскравості найбільш правильно і дозволяють отримати велику кількість перехідних тонів, використовуються для більшості зйомок. У сонячний день слід знімати, як правило, на нормальних плівках.
М’які плівки застосовують для зйомки таких об’єктів і при такому освітленні, коли різниця в яскравості занадто велика. Наприклад, м’які плівки використовують для зйомки в сонячний день всередині приміщень, якщо частина приміщення висвітлена сильно – прямими сонячними променями крізь вікна, а інша частина – тільки слабким розсіяним світлом. М’які плівки застосовують також з метою отримати на знімку найбільшу кількість проміжних тонів, з поступовим переходом від самого світлого до самого темного, наприклад при зйомці портретів. Однак для того щоб зменшити на знімку різницю в яскравості, не обов’язково знімати на м’якій плівці. На нормальної плівці також можна отримати зменшену різницю в яскравості, якщо експозицію при зйомці збільшити, а час прояви – дещо скоротити.
Контрастні плівки застосовують в основному для зйомок в похмуру погоду, коли різниця в яскравості всіх предметів сильно зменшується. Знімок, зроблений в похмуру погоду на нормальній плівці, буде сірим, відмінності між темними і світлими місцями будуть невеликі.
Особоконтрастние плівки призначені головним чином для спеціальної мети – присмак (репродукції) чорно-білих (штрихових) малюнків і креслень. Для зйомок з натури ці плівки не придатні.

Цветочувствітельность плівок. Призначення жовтих світлофільтрів. Око розрізняє предмети за їх яскравості і кольору. У чорно-білому фотовідбитків не можна передати і немає забарвлених предметів, але можна передати відмінності в яскравості предметів розвій забарвлення.
Забарвлення предметів залежать від того, якого кольору промені відображає їх поверхню. Якщо поверхня предмета відбиває, наприклад, більшу частину червоних променів і поглинає велику частину інших променів, ми бачимо його червоним. Якщо від поверхні предмета відбивається також значна частина променів інших кольорів, крім крайового, його забарвлення набуває той чи інший відтінок червоного кольору. Від білих, сірих і чорних предметів промені всіх кольорів відбиваються однаково: біла поверхня відображає всі кольорові промені, сіра поверхня поглинає однакову частку променів кожного кольору, черпаючи поверхня поглинає промені всіх кольорів.
Одні кольори сприймаються людським оком як світліші, інші – як більш темні. Найбільш темними здаються фіолетові й сині кольори, найбільш світлими – жовто-зелені та зелені. Червоні кольору займають проміжне положення. Чорно-білий відбиток буде виробляти правдоподібне враження тільки в тому випадку, якщо яскравість предметів різного забарвлення буде відповідати нашим зоровим уявленням про яскравість того чи іншого кольору. Кольори, кетова око сприймає як більш яскраві, на відбитку повинні бути ясніше; менш яскраві кольори повинні бути темніше. Отже, найбільш темними слід передати фіолетові й сині кольори, а самими світлими, близькими до білих, – жовті.
Для правильної передачі відмінностей між різнокольоровими предметами на чорно-білому знімку необхідні дві умови: плівка повинна бути, по-перше, чутлива до всіх променів спектру, по-друге, вона повинна сприймати яскравість різних кольорових променів так само, як їх сприймає око.
Бромисте срібло відчутно тільки до невеликої частини видимого оком світла – до фіолетовим і синім променів. Зелені, жовті, помаранчеві в червоні промені не роблять дії на чисте бромисте срібло. Для того щоб зробити плівку чутливою до цих променів, до складу світлочутливого шару при виготовленні плівки вводять особливі барвники, так звані сенсибілізатора. Набрали одних барвників робить бромисте срібло чутливим до зеленим та жовтим променів, додаток інших барвників – до помаранчевих і червоним променів. Плівки з таким світлочутливим шаром називаються сенсибілізованими, або світлочутливими.
Різна цветочувствітельность плівок позначається назвами: ортохром, ізохром, панхром і ізопанхром. Плівки ортохром чутливі до всіх видимих променів, крім помаранчевих і червоних; ізохром – до всіх видимих променів, крім частини червоних променів; панхром – до всіх видимих променів, крім невеликої частини зелених променів; нарешті, плівки ізопанхром чутливі до всіх променів видимої частини спектру.
Чутливість сенсибілізованих плівок, однак, не цілком відповідає чутливості очі. Всі плівки зберігають підвищену чутливість до фіолетовим і синім променів. Тому зображення синіх об’єктів зйомки виходить на негативі дуже щільним, а на відбитку занадто світлим у порівнянні із зображенням інших об’єктів.
Для зменшення зайвого дії синіх променів на світлочутливий шар на об’єктив надягають спеціальну плоску скляну пластинку, пофарбоване у жовтий колір, – жовтий світлофільтр, який поглинає частину синіх променів. У результаті зйомки з жовтим світлофільтром зображення синіх об’єктів виходить на відбитку більш темним, ніж при зйомці без фільтра. Частка синіх променів, яку затримує жовтий світлофільтр, залежать від щільності його забарвлення: слабо забарвлений жовтий фільтр поглинає лише невелику частку синіх променів, сильно пофарбований (щільний) жовтий фільтр поглинає велику частину синіх променів. У більшості зйомок застосовується жовтий фільтр середньої щільності, який розрахований на найбільш природну передачу яскравості синіх квітів.
Таким чином, зйомка з жовтими світлофільтрами ставлять за мету передати на одноколірного чорно-сіро-білому відбитку найбільш правильне уявлення про яскравості предметів, пофарбованих у різні кольори. При зйомці на цветочувствітельних плівках з жовтими фільтрами різна яскравість темних, сірих і світлих тонів на відбитку приблизно відповідає тому, сприймає яскравість різних кольорів людський
очей.

Застосування жовтого фільтра доцільно в тих випадках, коли зображення синіх або блакитних об’єктів є суттєво важливою частиною знімка. Зокрема, рекомендується знімати з фільтром, якщо на знімку зображується небо (безхмарне або з білими хмарами). Слід додати, що фільтри практично необхідні в основному при використанні плівок типу ортохром і ізохром (див. нижче про застосування різних типів кольору чутливих плівок).
Застосування жовтих фільтрів недоцільно під час фотографування (на плівках панхром і ізопанхром):
1) одноколірних предметів;
2) на відкритому повітрі – при небі, закритому хмарами, або в тих випадках, коли в межі знімка не потрапляють небо, вода або простори, вкриті снігом;
3) рано вранці, пізно ввечері (протягом години після сходу сонця і перед заходом сонця) і при електричному світлі; ранковий та вечірній сонячне світло і світло звичайних освітлювальних ламп містить менше синіх променів в порівнянні з денним світлом; від предметів, освітлених таким світлом, відображається менше синіх променів, ніж при освітленні цих же предметів денним світлом, у результаті такого освітлення сині кольори виходять на відбитку досить темним і без застосування жовтого фільтра.
Різні типи цветочувствітельних плівок можна використовувати в наступних зйомках.
Плівка ортохром не чутлива до помаранчевих і червоним променів. Тому її слід використовувати лити в тих випадках, якщо серед об’єктів зйомки не буде предметів, пофарбованих у червоні, помаранчеві, рожеві або коричневі кольори. Наприклад, на плівці ортохром не слід знімати червоні прапори, піонерські краватки, коричнево-червоні цегляні будівлі, червоні листя осінніх кленів та осик, грона стиглої горобини, червоні яблука і помідори, червоні маки. Всі ці предмети на відбитку будуть виглядати неприродно – дуже темними або навіть чорними. При зйомці портрета занадто темними виявляться червоні губи й коричневі ластовиння на обличчі. У порівнянні з іншими типами цветочувствітельних плівок плівка ортохром володіє найбільшою чутливістю до синіх променів. Цей недолік плівки вимагає обов’язкового застосування при зйомці жовтого фільтра. При зйомці без фільтра блакитне і навіть темно-синє небо на відбитку дуже світлим або білим, хмари але буде видно, а зелено-жовті кольори будуть передані занадто темними.
Плівка ізохром придатна для будь-яких фотозйомок за умови зйомки з жовтим фільтром. При зйомці без фільтра небо буде на відбитку дуже світлим, білі хмари будуть помітні, але порівняно слабо, а предмети, пофарбовані в усі інші кольори, крім синіх, будуть зображені темніше, ніж їх сприймає око.
Плівки ізопанхром і панхром придатні для всіх зйомок і найбільш природно передають відмінності між кольорами за ступенем їх яскравості. Плівка панхром відрізняється від плівки ізопанхром кілька зниженою чутливістю до частини зелених променів. Більшість сучасних плівок випускається типу ізопанхром і пан хром. Підвищена (у порівнянні з оком) чутливість цих плівок до синіх променів позначається при зйомці незначно. Тому на плювка ізопанхром і панхром практично можна знімати і без. фільтра: помітних недоліків у передачі яркостей квітів майже не буде. При використанні жовтих фільтрів синій колір, наприклад колір неба, буде переданий темніше. У той же час при зйомці на плівці панхром деякі з зелених кольорів можуть опинитися на відбитку темніше червоних. Яскравість зображення червоного кольору можна зменшити, якщо фотографувати з блакитним світлофільтром, який поглинає частину червоних променів. При бажанні отримати на відбитку зелений колір світліше і одночасно зменшити яскравість синього неба на плівках ізопанхром і панхром знімають з жовто-зеленим фільтром. Цей фільтр поєднання жовтого та синього фільтрів і поглинає одночасно частина синіх і червоних променів.
Німецькі плівки під назвою ізопан по цветочувствітельності відповідають вітчизняним файлі ізохром, а німецькі плівки ізохром – нашим файлі ортохром.
Репродукційна плівка призначена для присмак (репродукції) малюнків, креслень, фотографічних відбитків або інших зображень.
Позитивна плівка призначена для виготовлення діапозитивів.