Вибір моменту зйомки

Всі рухомі об’єкти вимагають уважного вибору моменту зйомки. Залежно від цього на знімку буде видно та чи інша сторона об’єктів, об’єкти будуть розташовані на тому чи іншому тлі, при русі до камери чи від неї об `єкт буде знятий дрібніше або крупніше. Тому необхідно завжди заздалегідь намітити положення, в якому повинен бути знятий рухливий об’єкт.
Під час зйомки об’єкту, що рухається в певному напрямку, досить врахувати швидкість і напрямок його руху і підготуватися до зйомки в момент, коли об’єкт переміститься в намічену точку.
Перед зйомкою об’єктів, руху яких повторюються (наприклад, при зйомці роботи екскаватора), краще всього кілька разів простежити, як послідовно змінюється розташування їх частин, і визначити, коли це розташування буде найбільш виразним, буде найкраще відповідати завданням зйомки. Чим повільніше відбувається зміна різних положень, тим легше вибрати момент, коли люди чи предмети опиняться в положенні, потрібному для зйомки. При зйомці людей можна попередити їх, щоб вони діяли трохи повільніше, проте не можна зовсім зупиняти рух, тому що в цьому випадку положення людини майже завжди буде неприродним. При зйомці роботи машин рідко можна сповільнити їх рух. Зупиняти машини для фотографування також не можна, тому що за знімком майже завжди можна судити, працює машина чи не діє.
При виборі одного з повторюваних положень зазвичай вибирають моменти початку або закінчення якого-небудь процесу. Якщо знімати екскаватор в момент забору грунту ковшем, буде ясна мета роботи. Якщо знімати в момент, коли ківш випорожнюється, буде видно її результат. Знімок ковша в момент підйому показує один із проміжних моментів роботи; зображення нерухомої стріли і ковша між небом і землею може призвести до помилкового висновку, що на знімку передбачалося зобразити непередбачену затримку в роботі або поломку машини. Людина, яка забиває цвях, буде зображений найбільш виразно, коли молоток піднято пли тільки починає рух для удару. Крім того, зображення рухомих предметів повинно бути схожим з тим, що бачить око. Око добре бачить предмети, коли вони нерухомі або рухаються з невеликою швидкістю, але не встигає розрізнити подробиць, якщо предмет або людина рухається швидко.
Вибір моменту для зйомки швидко рухаються людей або машин важче, ніж при зйомці малорухомих об’єктів. Для того, щоб сфотографувати швидко рухається, машину, краще намітити точку зйомки подалі від камери, тому що при зйомці зблизька можна пропустити потрібний момент, і крім того, знадобиться дуже коротка витримка. Вибравши точку, де. повинна бути знята машина, встановлюють об’єктив на різке зображення нерухомих предметів, що знаходяться на цій відстані, і спускають затвор в момент, коли машина порівняється з ними.
Зняти швидко рухається людини – бігуна, ковзанярі, плавця – ще складніше. Тут необхідно вловити момент, коли наближається об’єкт опиниться на наміченому відстані і в той же час буде в положенні, наміченому фотографом для зйомки. При швидких і різких рухах потрібний момент вловити важко, а в багатьох випадках майже неможливо. Тому й тут зйомку легше зробити у час підготовки до руху або тоді, коли рух тільки починається.
Найбільш важкою є зйомка людей, які можуть швидко і несподівано переміститися в самих різних напрямках, наприклад при грі у футбол. Тут доводиться розрахувати глибину простору, в межах якого можуть переміститися гравців, встановити необхідну діафрагму і стежити через видошукач, коли вони опиняться в становищі, наміченому для зйомки. Крапку зйомки вибирають зазвичай поблизу воріт, де гравці опиняються в найбільш напружені моменти гри. Фотографу рекомендується при цьому краще встати спиною до сонця, щоб мати можливість у будь-який момент змінювати напрямок зйомки в межах більшого кута.
Зйомка рухомих об’єктів проводиться з короткими витягами, тому що інакше на знімку замість зображення виявиться пляма невизначених обрисів. Однак при зйомці руху необов’язково добиватися однаковою різкості зображення рухомих і нерухомих об’єктів. Рухливі об’єкти або їх частини, що рухаються дуже швидко, цілком припустимо зняти менш різко, ніж нерухомі. Різниця в різкості зображення може добре передати уявлення про рух.
Іноді для передачі уявлення про швидкому русі користуються іншим, значно більш складним прийомом. Під час зйомки об’єкту, який рухається повз камери, швидким, але плавним поворотом камери змінюють напрямок зйомки по ходу руху об’єкта з таким розрахунком, щоб об’єкт залишався безперервно видимим в видошукачі. Рухомий об’єкт зображується різко, а фон за ним – розмитим.